Освітня програма

СХВАЛЕНО
Протокол педагогічної ради
від ____ ____________2020р.
№ _______

 

 

ЗАТВЕРДЖУЮ
Директор ЗОШ І-ІІІ ст. №21 м. Житомира
______________ С.О.Ремінець
___ ____________ 2020 р.


ОСВІТНЯ ПРОГРАМА
загальноосвітньої школи
І-ІІІ ступенів №21 м. Житомира

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до освітньої програми загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №21
м. Житомира

 


Вступ. Загальні положення освітньої програми:


 реалізація предметного і надпредметного змісту навчання, що забезпечує розвиток здібностей дитини, становлення її як повноцінної, соціально активної, конкурентноздатної особистості, яка володіє ключовими компетентностями (вільне володіння державною мовою; здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами; математична компетентність; компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій; інноваційність; екологічна компетентність; інформаційно-комунікаційна компетентність; навчання впродовж життя; громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей; культурна компетентність; підприємливість та фінансова грамотність);
 забезпечення діяльнісної спрямованості навчання, яке передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практичну його спрямованість;
 реалізацію в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньо предметних зв’язків;
 наскрізних ліній, що є засобом інтеграції ключових і загально предметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів;
 зосередження педагогічного колективу на цілеспрямованості, системності і єдності діяльності в змісті освіти.
Нормативно-правове забезпечення:
• Організація освітньої діяльності у школі у 2020/2021 навчальному році здійснюватиметься відповідно до законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту»,
• Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р – Шр$://си«.1у/ОуА925р),
• Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 № 688) (у 1-3 класах),
• Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 № 462 (у 4-х класах);
• Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392.
Виконання вимог зазначених державних стандартів є обов’язковим для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності.
Основним документом, що забезпечує досягнення учнями визначених відповідним Державними стандартами результатів навчання є освітня програма закладу загальної середньої освіти. Освітня програма школи, яка здійснює свою діяльність на різних рівнях освіти, наскрізн (з 1 по 11/12 класи). Документ схвалено педагогічною радою закладу освіти 31.08.2020року,Протокол №11та затверджена директором школи. Основа для розроблення освітньої програми – стандарт освіти відповідного рівня.
З урахуванням поетапного переходу закладів освіти на здійснення діяльності за новим Державним стандартом у 2020/2021 навчальному році освітня програма школи розроблена на основі:
для 1-2 класів – Державного стандарту початкової освіти (2018), типових освітніх програм (наказ МОН від 08.10.2019 № 1272);
для 3 класів – Державного стандарту початкової освіти (2018), типових освітніх програм (наказ МОН від 08.10.2019 № 1273);
для 4 класів – Державного стандарту початкової загальної освіти (2011), типових освітніх програм (наказ МОН від 20.04.2018 № 407).
У 5-11 класах закладів загальної середньої освіти освітній процес здійснюватиметься відповідно до таких типових освітніх програм:
«Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня», затверджена наказом МОН від 20.04.2018 № 405;
«Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня», затверджена наказом МОН від 20.04.2018 № 408 (у редакції наказу МОН від 28.11.2019 №1493 зі змінами, внесеними наказом МОН від 31.03.2020 № 464).
Термін реалізації: 2020-2022 роки.
І рівень – початкова освіта,
ІІ рівень – базова середня освіта,
ІІІ рівень – профільна середня освіта.
Кожен рівень освіти визначає:
1.Загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення.
2.Очікувані результати навчання учнів.
3.Рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.
4. Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти.
5. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Типовою освітньою програмою.
6. Матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності.
Освітня програма школи складена за розділами:
Розділ 1. Призначення школи та засіб його реалізації.
Розділ 2. Опис “моделі” випускника школи.
Розділ 3. Цілі та задачі освітнього процесу школи.
Розділ 4. Навчальний план та його обґрунтування.
Розділ 5. Особливості організації освітнього процесу та застосовуваних у ньому педагогічних технологій.
Розділ 6. Програмно-методичне забезпечення освітньої програми.
Розділ 7. Додатки.
У навчальному плані освітньої програми школи конкретизується розподіл годин інваріантного та варіативного складників.
Використання годин варіативного складника навчальних планів використано на збільшення годин на вивчення окремих предметів інваріантного складника, упровадження курсів за вибором, проведенням індивідуальних консультацій та групових занять. Вибір між упровадженням курсів за вибором і проведенням індивідуальних консультацій та групових занять заклад освіти здійснює з урахуванням індивідуальних навчальних можливостей та пізнавальних інтересів здобувачів освіти і спрямовує на забезпечення умов диференціації та індивідуалізації освітнього процесу. Умовою для їх упровадження має бути запит батьків, наявність груп дітей з певними пізнавальними інтересами, готовність педагогів до проведення курсів за вибором. Найбільше використано годин варіативної складової у старшій школі на посилення вивчення предметів, які винесено для складання ЗНО.
При ввикористанні варіативної складової на вивчення курсу за вибором до переліку навчальних програм, який є складником освітньої програми, додана програма цього курсу. Звертаємо увагу, що програма курсу за вибором повинна мати відповідний гриф і входити до переліку навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих МОН для використання у закладах загальної середньої освіти (Шр8://сиії.1у/оуР5ВУ). При розподілі варіативного складника навчального плану слід враховувати гранично допустиме навантаження.
Лист МОНУ від 11.08.2020 р. №1/9-430
Організація освітньої діяльності у закладах загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році здійснюватиметься відповідно до законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р – https://cutt.ly/OyA9z5p), Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 № 688) (у 1-3 класах), Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 № 462 (у 4-х класах); Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392.
Основним документом, що забезпечує досягнення учнями визначених відповідним Державними стандартами результатів навчання є освітня програма закладу загальної середньої освіти. Освітня програма закладу освіти, який здійснює свою діяльність на різних рівнях освіти, може бути наскрізною (з 1 по 11/12 класи), або для певного рівня освіти. Документ схвалюється педагогічною радою закладу освіти та затверджується його керівником. Основою для розроблення освітньої програми є стандарт освіти відповідного рівня. З урахуванням поетапного переходу закладів освіти на здійснення діяльності за новим Державним стандартом у 2020/2021 навчальному році освітня програма закладу освіти може розроблятися на основі: для 1-2 класів – Державного стандарту початкової освіти (2018), типових освітніх програм (наказ МОН від 08.10.2019 № 1272); для 3 класів – Державного стандарту початкової освіти (2018), типових освітніх програм (наказ МОН від 08.10.2019 № 1273); для 4 класів – Державного стандарту початкової загальної освіти (2011), типових освітніх програм (наказ МОН від 20.04.2018 № 407).
У навчальному плані освітньої програми закладу освіти конкретизується розподіл годин інваріантного та варіативного складників. Звертаємо увагу, що під час складання освітніх програм закладів освіти та відповідних навчальних планів заклад освіти має повноваження здійснювати перерозподіл навчальних годин навчального плану в межах 15% від загального обсягу навчального навантаження. При цьому можливою є зміна моделей інтеграції освітніх галузей.
В освітній програмі загальний обсяг навчального навантаження визначено у навчальному плані, очікувані результати навчання здобувачів освіти окреслюються у навчальних програмах предметів. Освітня програма закладу складена відповідно до чинних нормативних документів, навчальні програми предметів подаються переліком.
На основі навчальної програми предмета, курсу вчитель складає календарно-тематичне планування з урахуванням навчальних можливостей учнів класу.
Календарно-тематичне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел тощо. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарно-тематичних планів та поурочних планів-конспектів є індивідуальною справою вчителя. Автономія вчителя має бути забезпечена академічною свободою, включаючи свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільним вибором форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі, розробленням та впровадженням авторських навчальних програм, проєктів, освітніх методик і технологій, методів і засобів, насамперед методик компетентнісного навчання.
Вчитель має право на вільний вибір освітніх програм, форм навчання, закладів освіти, установ і організацій, інших суб’єктів освітньої діяльності, що здійснюють підвищення кваліфікації та перепідготовку педагогічних працівників.
Під час розроблення календарно-тематичного та системи поурочного планування вчитель має самостійно вибудовувати послідовність формування очікуваних результатів навчання, враховуючи при цьому послідовність розгортання змісту в підручнику. Учитель може переносити теми уроків, відповідно до того, як учні засвоїли навчальний матеріалю визначати кількість годин на вивчення окремих тем. Адміністрація закладу загальної середньої освіти або працівники методичних служб можуть лише надавати методичну допомогу вчителю, з метою покращення освітнього процесу, а не контролювати його.
Оцінювання результатів навчання учнів у закладах загальної середньої освіти урегульовано такими документами:
– Закон України «Про повну загальну середню освіту» (стаття 17);
– Порядок переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затверджений наказом Міністерства освіти і науки України 14.07.2015 № 762 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 08.05.2019 № 621), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.07.2015 за № 924/27369;
– Інструкція з ведення класного журналу 5-11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2006 № 496.
– Питання підсумкового (тематичного, семестрового, річного) оцінювання вирішувати наступним чином:
– При виставленні тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. При цьому проведення окремої тематичної атестації при здійсненні відповідного оцінювання не передбачається.
– Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок. При цьому мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо.
– Річне оцінювання здійснюється на підставі семестрових або скоригованих семестрових оцінок. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним від оцінок за І та ІІ семестри. При виставлення річної оцінки мають враховуватися: динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом року; важливість тем, які вивчались у І та ІІ семестрах, тривалість їх вивчення та складність змісту; рівень узагальнення й уміння застосовувати набуті протягом навчального року знання тощо.
– Наголошуємо, що відповідно до чинних нормативних актів семестрова оцінка може підлягати коригуванню.
– Коригування семестрової оцінки проводиться згідно з пунктом 3.2. Інструкції з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2006 № 496.
– Коригування річної оцінки проводиться згідно з пунктами 9-10 Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 14.07 2015 № 762 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 08 травня 2019 року № 621), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 липня 2015 р. за № 924/27369, річне оцінювання може коригуватись.
– Структура навчального року (за чвертями, півріччями, семестрами), тривалість навчального тижня, дня, занять, відпочинку між ними, інші форми організації освітнього процесуна встановлені школою у межах часу, передбаченого освітньою програмою наступним чином:
– І семестр: 01.09.2020 – 24.12.2020
– І чверть : 01.09.2020 – 23.10. 2020 (38 навчальних днів)
– Осінні канікули: 24.10.2020-01.11.2020( 9 календарних днів)
– ІІ чверть: 02.11.2020 – 24.12.2020 (39 навчальних днів)
– Зимові канікули: 25.12.2020 – 10.01.2021(17 календарних днів)
– ІІ семестр: 11.01.2021 – 28.05.2021
– ІІІ чверть: 11.01.2021 – 19.03.2021( 49 навчальних днів)
– Весняні канули: 20.03.2021 – 28.03.2021(9 календарних днів)
– ІУ чверть: 29.03.2021 – 28.05.2021( 42 навчальні дні)
Школа працює за таким графіком дзвінків:
1 зміна: 5-11КЛАСИ
– 1 урок – 8.30 – 9.15                                                               5. урок – 12.30 – 13.15
– 2 урок – 9.25 – 10.10                                                            6. урок – 13.25 – 14.10
– 3 урок – 10.30 – 11.15                                                          7. урок – 14.25 – 15.10
– 4 урок – 11.35 – 12.20

1 зміна 1 класи         1 зміна 2-3 класи
– 1 урок – 8.30 – 9.05          8.30 – 9.10
– 2 урок – 9.25 – 10.00       9.25 – 10.05
– 3 урок – 10.30 – 11.05     10.30 – 11.10
– 4 урок – 11.35 – 12.10     11.35 – 12.15
– 5 урок – 12.30 – 13.05     12.30 – 13.10
– Підзмінок 4-ті класи:                          Підзмінок 6-ті класи:
– 1 урок – 12.30 – 13.10                              1 урок – 11.35 – 12.20
– 2 урок – 13.30 – 14.10                             2 урок – 12.30 – 13.15
– 3 урок – 14.30 – 15.10                             3 урок – 13.25 – 14.10
– 4 урок – 15.20 – 16.00                              4 урок – 14.25 – 15.10
– 5 урок – 16.10 – 16.50                              5 урок – 15.25 – 16.10
– 6 урок – 16.20- 17.05
– 7 урок – 17.15- 18.00
Режим роботи визначається школою самостійно на основі відповідних нормативно-правових актів. Задля дотримання безпечних умов перебування учасників освітнього процесу у закладі освіти слід керуватись нормативними документами Міністерства охорони здоров’я України, Житомирської міської ради, департаменту освіти щодо здійснення протиепідемічних заходів.
Враховувати рекомендації Міністерства освіти і науки України та департаменту освіти Житомирської міської ради:
– 2020/2021 навчальний, рік у закладах загальної середньої освіти розпочати відповідно до особливостей епідеміологічної ситуації в регіоні, а саме:
1) «зелений», «жовтий» або «помаранчевий» рівень епідемічної небезпеки – відвідування школи здобувачами загальної середньої освіти проводити в звичайному режимі;
2) «червоний» рівень епідемічної небезпеки – відвідування закладів освіти здобувачами загальної середньої освіти заборонено, а отже, освітній процес забезпечується з використанням технологій дистанційного навчання.
3) На підставі спільного рішення педагогічного та батьківського колективів, затвердженого педагогічною радою від 14.08.2020 року № 10 з урахуванням Тимчасових рекомендацій щодо організації протиепідемічних заходів у закладах освіти в період карантину в зв’язку з поширенням короновірусної хвороби (СОУГО-19), затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 30.07.2020 № 42 здійснювати організацію освітнього процесу в школі умовах епідемічної небезпеки таким чином:
– зелена зона: навчання у звичайному режимі;
– жовта та зелена зона:навчання здійснюється наступним чином:
1.Поділ класів на групи по 15 чоловік. Заняття протягом 45 хв., розгляд двох тем.
Порядок організації навчального процесу
Група День занять За розкладом
Виконання домашнього завдання
І група Понеділок Понеділок
Наступного дня після занять учні виконують домашні завдання
ІІ група Вівторок Понеділок
І група Середа Вівторок
ІІ група Четвер Вівторок
І група П’ятниця Середа
ІІ група Понеділок Середа
І група Вівторок Четвер
ІІ група Середа Четвер
І група Четвер П’ятниця
ІІ група П’ятниця П’ятниця
В п’ятницю учні здають зошити на перевірку.
– Червоний рівень епідемічної небезпеки – освітній процес забезпечується з використання технологій дистанційного навчання.
Адміністрація школи, педагогічний колектив запропонували батькам учнів, які належать до категорій, яким не рекомендовано перебування в закладах освіти (особам із хронічними легеневими хворобами; особам, які мають розлади імунної системи; особам із захворюванням на цукровий діабет тощо), продовжити навчання за формами здобуття освіти, що максимально відповідають потребам їхнього захисту та безпеки (педагогічний патронаж, екстернатна, сімейна (домашня) або дистанційна форми здобуття освіти);
На початку нового навчального року спланувати вивчення питання рівня знань учнями навчального матеріалy, яким оволодівали під час карантину самостiйно або iз використанням технологій дистанційного навчання, визначити необхiднiстъ органiзацii повторення цього матерiалy, спланувaвати та органiзувати систематизацію, узагальнення навчального матерiалу, актyалiзацiю окремих тем, передбачити визначення диференцiйованих навчальних завданъ з ypaxyвaнням рiвня засвоєння попереднього матерiалy учнями (вересень).
Під час навчання використовувати великі приміщення ( актову залу, рекреації, коридори, адаптовані для потреб навчання);
За сприятливих погодних умов забезпечувати проведення занять з окремих предметів, груп подовженого дня на відкритому повітрі;
Уникати організації видів діяльності, які вимагають безпосереднього фізичного контакту між учнями;
Зменшити кількість комунікаційних вправ, уникати групових ігор, що передбачають тактильний контакт, проводити ранкові зустрічі із дотриманням соціальної дистанції, за можливості, на свіжому повітрі тощо; у разі організації роботи груп подовженого дня перебування в них учнів і педагогічних працівників забезпечити з дотриманням правил згідно з Тимчасовими рекомендаціями щодо організації протиепідемічних заходів у закладах освіти в період карантину в зв’язку з поширенням короновірусної хвороби (COVID-19), затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України, та відповідними рекомендаціями МОН;
Всі педагоги школи зобов’язані інформувати медичного працівника, батьків та адміністрацію закладу про учнів, у яких наявні ознаки респіраторних захворювань або підвищення температури тіла понад 37,2°С із подальшою ізоляцією учня, не допускаючи тривожних відчуттів у дитини та враховуючи її психологічний стан;
Всі протиепідемічні заходи, спрямувати на захист дітей (термометрія, навчання обробці рук антисептиком, миття рук, навчання правилам етикету кашлю тощо), проводити в ігровій формі (для учнів 1-4 класів) та на основі власного прикладу.
З метою уникнення соцiального дистанцiювання та уникнення скупчення, спрямованих на мiнiмiзацiю контактування з iншими особами забезпечити вхід до школи та вихід таким чином:
5 – 11 класи
Вхід-вихід № 1(І поверх) :Ауд. 5,4, 10,11, 41, 40, 47, 50 кабінет директора, учительська, приймальня, бібліотека, техперсонал, бухгалтерія.
Вхід-вихід № 2( ІІ поверх) :14, 14-а,15, 16, 17, 18, 19,20, 22, 23.
Вхід-вихід № 3: (ІІІ поверх) : Ауд: 28, 29, 30, 31,32,33, 34, 36,37,37б.
1 – 4 класи
Вхід-вихід №8 ( зі сторони турніків): ауд. 52,55,56,57.
Вхід-вихід №4 (зі сторони спортивного майданчика): аудиторії ІІ поверху – 58,59,60,61,62,63.
Вхід-вихід № 5 (з боку НВК №38) ; аудиторії ІІІ поверху – 64,65,66,67,68.
– На початку 2020-2021 навчального року, задля забезпечення якісного виконання освітніх програм в умовах очного та/або дистанційного навчання, пропонуємо приділити більше уваги традиційному повторенню вивченого матеріалу за минулий рік, запровадити «коригуюче навчання».
– Для цього може бути проведено діагностичні роботи (усні співбесіди) опитування в 2-11-х класах з основних навчальних предметів з метою визначення рівня засвоєння матеріалу учнями за попередній рік (здебільшого, за період карантину). Слід зазначити, що оцінки за такі діагностичні роботи не бажано виставляти до класного журналу, адже вони є орієнтиром для визначення рівня залишкових знань і вмінь. Відповідно до результатів, спланувати роботу (колективну або індивідуальну) щодо актуалізації окремих тем, систематизації знань та умінь, практичного їх закріплення тощо. Тривалість періоду такого навчання кожен вчитель визначає самостійно: попередньо планує з урахуванням досвіду організації дистанційного навчання в минулому році, вносить певні корективи до плану після проведення діагностичних робіт. 
Рекомендуємо під час календарно-тематичного планування у навчальних програмах і календарно-тематичних планах виділити ключові теми, на яких ґрунтується подальше опрацювання програмового матеріалу.
Це дозволить без порушення системи програмових вимог ущільнювати, оптимізувати вивчення предмета, концентрувати увагу на відпрацюванні позицій, що мають забезпечити якісну самостійну роботу учнів в умовах дистанційного навчання. Під час вибору на початку навчального року навчально-методичного комплексу для вивчення предмета передбачити можливості використання засобів та інструментарію дистанційного навчання в умовах очного навчання.
Кількість контрольних робіт (не більше 3 на тиждень), врахування вікових особливостей щодо виконання домашніх завдань. Домашні завдання мають бути посильними для самостійного виконання дітьми (давати чіткі поради та інструкції), не перевантажувати .
У зв’язку із світовим викликом щодо епідеміологічної ситуації, що має місце і в Україні, та необхідністю введення карантинних заходів задля запобігання поширенню вірусних хвороб, під час планування організаційних заходів, що забезпечують освітній процес, у тому числі і під час календарно- тематичного планування з предметів важливо врахувати можливість організації освітнього процесу в межах навчального року в умовах карантину. Для організації дистанційного навчання в цей період користуватися методичними рекомендаціями, поданими у листах МОН від 23.03.2020 № 1/9-173; від 16.04.2020 № 1/9-213; методичними рекомендаціями «Організація дистанційного навчання в школі» (авт. А. Лотоцька, А. Пасічник), розробленими за підтримки МОН (Шр8://сиії.1у/МупТаус)
– На початку 2020-2021 навчального року, задля забезпечення якісного виконання освітніх програм в умовах очного та/або дистанційного навчання, пропонуємо приділити більше уваги традиційному повторенню вивченого матеріалу за минулий рік, запровадити «коригуюче навчання».
– Для цього може бути проведено діагностичні роботи (усні співбесіди) опитування в 2-11-х класах з основних навчальних предметів з метою визначення рівня засвоєння матеріалу учнями за попередній рік (здебільшого, за період карантину). Слід зазначити, що оцінки за такі діагностичні роботи не бажано виставляти до класного журналу, адже вони є орієнтиром для визначення рівня залишкових знань і вмінь. Відповідно до результатів, спланувати роботу (колективну або індивідуальну) щодо актуалізації окремих тем, систематизації знань та умінь, практичного їх закріплення тощо. Тривалість періоду такого навчання кожен вчитель визначає самостійно: попередньо планує з урахуванням досвіду організації дистанційного навчання в минулому році, вносить певні корективи до плану після проведення діагностичних робіт.
Рекомендуємо під час календарно-тематичного планування у навчальних програмах і календарно-тематичних планах виділити ключові теми, на яких ґрунтується подальше опрацювання програмового матеріалу.
Це дозволить без порушення системи програмових вимог ущільнювати, оптимізувати вивчення предмета, концентрувати увагу на відпрацюванні позицій, що мають забезпечити якісну самостійну роботу учнів в умовах дистанційного навчання. Під час вибору на початку навчального року навчально-методичного комплексу для вивчення предмета передбачити можливості використання засобів та інструментарію дистанційного навчання в умовах очного навчання.
Кількість контрольних робіт (не більше 3 на тиждень), врахування вікових особливостей щодо виконання домашніх завдань. Домашні завдання мають бути посильними для самостійного виконання дітьми (давати чіткі поради та інструкції), не перевантажувати .
У зв’язку із світовим викликом щодо епідеміологічної ситуації, що має місце і в Україні, та необхідністю введення карантинних заходів задля запобігання поширенню вірусних хвороб, під час планування організаційних заходів, що забезпечують освітній процес, у тому числі і під час календарно- тематичного планування з предметів важливо врахувати можливість організації освітнього процесу в межах навчального року в умовах карантину. Для організації дистанційного навчання в цей період користуватися методичними рекомендаціями, поданими у листах МОН від 23.03.2020 № 1/9-173; від 16.04.2020 № 1/9-213; методичними рекомендаціями «Організація дистанційного навчання в школі» (авт. А. Лотоцька, А. Пасічник), розробленими за підтримки МОН.
При організації освітнього процесу в карантинних умовах має забезпечуватись:
– соціальне дистанціювання;
– мінімізація переміщення здобувачів освіти та комунікація між ними в межах закладу освіти;
– дотримання нормативів наповнюваності класів та інших вимог законодавства про освіту.
Важливо продовжити навчання педагогів у напрямі опанування інформаційними технологіями та їх ефективного використання в роботі відповідно до науково-методичної проблеми «Інформаційно-комунікаційні технології – шлях удосконалення інформаційної культури вчителя і самореалізації учня». В умовах нового формату освітньої діяльності в Україні вчителям школи вдосконалювати цифрові компетентності, які активізують пізнавальний інтерес учнів до використання додаткових навчальних матеріалів, розміщених на освітніх електронних ресурсах. Актуальність даного питання підтверджена використанням дистанційної форми навчання в період карантинних заходів на території України.
Актуальною формою навчання є також розміщення записів відеоуроків з різних навчальних предметів, презентацій, відеоконференцій, інформування учнів та батьків про освітні ресурси, що сприятиме кращому засвоєнню знань учнів із різними рівнями підготовки. Важливо, щоб в учнів були чіткі інструкції до завдань, які необхідно виконати, та був вільний доступ до навчальних матеріалів.
Вчитель чітко планує роботу, визначиться як буде проводити дистанційне навчання, які цифрові сервіси буде використовувати, підготує і використовуватиме якісні навчальні матеріали та організує зворотній зв’язок з учнями, таке навчання забезпечить необхідну якість освітніх послуг.
Це дозволить без порушення системи програмових вимог ущільнювати, оптимізувати вивчення предмета, концентрувати увагу на відпрацюванні позицій, що мають забезпечити якісну самостійну роботу учнів в умовах дистанційного навчання. Під час вибору на початку навчального року навчально-методичного комплексу для вивчення предмета передбачити можливості використання засобів та інструментарію дистанційного навчання в умовах очного навчання. Важливим є формування у здобувачів освіти уміння вчитися з використанням ІТ, а в учителів – уміння забезпечувати цей процес має стати пріоритетним освітнім завданням закладів освіти у 2020/2021 навчальному році. У зв’язку з вище окресленим робота школи в умовах очного і дистанційного навчання зумовлює необхідність підвищення кваліфікації педагогічних працівників із зазначених питань. Зміни в змісті науково-методичної роботи в школи мають відображати і питання теорії та практики впровадження концептуальних засад реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа». Пропонуємо у цій роботі використовувати видані за кошти державного бюджету навчально-методичні посібники для педагогічних працівників, що висвітлюють загально дидактичні питання та питання методик навчання у Новій українській школі. З електронним варіантом навчально-методичних посібників можна ознайомитися на сайті Інституту модернізації змісту освіти на сторінці електронної бібліотеки за покликанням Шр8://сиії.1у/1уР5Ау2
Організація освітнього процесу і в умовах очного, і в умовах дистанційного навчання не повинна призводити до перевантаження учнів та має забезпечувати безпечні та нешкідливі умови здобуття освіти.
Організація освітнього процесу у 2020/2021 навчального році реалізуватиметься також із врахуванням результатів знакової події для української освіти: у грудні 2019 року оприлюднено Національний звіт за результатами міжнародного дослідження якості освіти РІ8А-2018, у якому Україна брала участь вперше (режим доступу: Ьйр://іе8ірог1а1.§оу.иа), який містить рекомендації щодо подальшого розвитку освіти в Україні в коротко- та довгостроковій перспективах.
Окрім того, РІ8А не перевіряє, чи засвоїли учні зміст освітньої програми, а оцінює, наскільки учні здатні використовувати здобуті знання, уміння та навички в реальному житті. Кожне дослідження РІ8А має провідну компетентність: для РІ8А-2018 була читацька грамотність, для РІ8А-2021 стане математична, для РІ8А-2024 – природничо-наукова компетентність.
5 серпня ц.р. Кабінет Міністрів України ухвалив Концепцію розвитку природничо-математичної освіти (8ТЕМ-освіти), реалізація якої передбачена до 2027 року.
Концепція спрямована на модернізацію 8ТЕМ-освіти, її широкомасштабне впровадження на всіх складниках та рівнях освіти, встановлення партнерства з роботодавцями і науковими установами та їхнє залучення до розвитку природничо-математичної освіти, тому пропонуємо вчителям природничих дисциплін скоригувати свої навчальні плани із змістом зазначеного документа, оскільки розвиток 8ТБМ-освіти може бути забезпечений на початковому, базовому та профільному рівнях. 8ТЕМ-освіта може реалізуватися через усі види освіти – формальну, неформальну, інформальну (на онлайн-платформах, у 8ТЕМ-центрах/лабораторіях, за допомогою екскурсій, турнірів, конкурсів, фестивалів, практикумів тощо).
Згідно з Концепцією, навчальні методики та навчальні програми 8ТЕМ- освіти будуть спрямовані на формування компетентностей, актуальних на ринку праці. Зокрема, це критичне, інженерне і алгоритмічне мислення, навички оброблення інформації й аналізу даних, цифрова грамотність, креативні якості та інноваційність, навички комунікації.
8ТЕМ-освіта буде впроваджуватись із урахуванням принципів особистісного підходу, постійного оновлення змісту освіти відповідно до
нових досягнень науки та вимог ринку праці, формування необхідних компетентностей на всіх складниках та рівнях освіти, розвитку закладів спеціалізованої освіти наукового спрямування.
В освітньому процесі школи можна використовувати лише навчальну літературу, що має гриф Міністерства освіти і науки України або висновок «Схвалено для використання в загальноосвітніх навчальних закладах» відповідною комісією Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України. Перелік навчальної літератури постійно оновлюється і доступний на офіційному вебсайті Міністерства (Шр§://топ.§оу.иа/) та на вебсайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» (Шрз^/ітго.доу.иа/рідгисЬпікі/регеНкі/).
Крім того, на вебсайті ІМЗО в розділі «Електронна бібліотека», крім електронних версій підручників, розміщені художні та науково-популярні видання серії «Шкільна бібліотека» для 5-6 класів закладів загальної середньої освіти (Ьіїр8://1іЬ.ітт£оу.иа/).
Розділ 1. Призначення школи та засіб його реалізації.
Згідно з чинним законодавством у школі організовується освітній процес відповідно до рівнів типових освітніх програм трьох ступенів навчання:
І ступінь – початкова освіта тривалістю чотири роки;
ІІ ступінь – базова середня освіта тривалістю п’ять років;
ІІІ ступінь – профільна середня освіта тривалістю три роки.
При реалізації освітньої програми:
1. Забезпечити:
 логічну послідовність вивчення предметів, що розкривається у відповідних навчальних програмах;
 рекомендовані форми організації освітнього процесу, основними формами якого є різні типи уроку: формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей; комбінований урок. Також рекомендованими формами організації освітнього процесу є екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо;
 використання в освітньому процесі сучасних інноваційних технологій, систем (методик) навчання;
 науково-дослідницьку діяльність, участь у проектах;
 профільне спрямування навчання в старшій школі, що сформовано закладом освіти з урахуванням можливостей забезпечення якісної його реалізації;
 роботу з обдарованими дітьми;
 навчання дітей з особливими освітніми потребами.
2. Здійснити навчально-методичне забезпечення освітнього процесу, зокрема підручниками та навчальними посібниками, схваленими Міністерством освіти і науки України.
3. Спрямувати освітній процес на задоволення потреб учнів у виборі програм навчання.
4. Запровадити в освітній процес школи сучасні технології навчання, зокрема: проектні, інформаційно-комунікаційні, критичного мислення, інтерактивні технології, рейтингового оцінювання, окремі освітні тренди.
5. Враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальні освітні потреби учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення, сформувати варіативну складову навчального плану, спрямувати її на підсилення предметів інваріантної складової. запровадження факультативів, курсів за вибором, що розширюють обрану закладом освіти спеціалізацію, розвивають індивідуальну орієнтованість особистості та формують її всебічний розвиток.
6. Реалізувати навчання за наскрізними лініями через: організацію розвивального освітнього середовища, роботу в проектах, позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.
7. Забезпечити профільне навчання старшої школи за рахунок введення профільних гуманітарних предметів: української мови та літератури, англійської та іспанської мов.
8. Врахувати вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти.
9. Створити умови для навчання дітей з особливими освітніми потребами.
10. Продовжити реалізацію проекту «Шкільний моніторинг як інструмент системи внутрішнього забезпечення якості освіти».
11. Виробити критерії оцінки реалізації освітньої програми.
Принципи реалізації освітньої програми:
 забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;
 забезпечення рівного доступу до освіти без дискримінації за будь-якими ознаками, у тому числі за ознакою інвалідності;
 забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування;
 науковий характер освіти;
 цілісність і наступність системи освіти;
 прозорість і публічність прийняття та виконання управлінських рішень;
 відповідальність і підзвітність органів управління освітою та закладів освіти, інших суб’єктів освітньої діяльності перед суспільством;
 інтеграція з ринком праці;
 нерозривний зв’язок із світовою та національною історією, культурою, національними традиціями;
 свобода у виборі видів, форм і темпу здобуття освіти, освітньої програми, закладу освіти, інших суб’єктів освітньої діяльності;
 гуманізм;
 демократизм;
 єдність навчання, виховання та розвитку;
 виховання патріотизму, поваги до культурних цінностей українського народу, його історико-культурного надбання і традицій;
 формування усвідомленої потреби в дотриманні Конституції та законів України, нетерпимості до їх порушення;
 формування поваги до прав і свобод людини, нетерпимості до приниження її честі та гідності, фізичного або психічного насильства, а також до дискримінації за будь-якими ознаками;
 формування громадянської культури та культури демократії;
 формування культури здорового способу життя, екологічної культури і дбайливого ставлення до довкілля.
Розділ 2. Опис “моделі” випускника школи.
Випускник школи – це особистість, патріот та інноватор:
 цілісна особистість, усебічно розвинена, здатна до критичного мислення;
 патріот з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами і здатний приймати відповідальні рішення;
 інноватор, здатний змінювати навколишній світ, розвивати економіку, конкурувати на ринку праці, вчитися впродовж життя.
Освічені українці, всебічно розвинені, відповідальні громадяни і патріоти, здатні до інновацій – загальна формула, до якої прагне школа.
Сучасний світ складний. Учням недостатньо дати лише знання, а й навчити користуватися ними. Знання та вміння, взаємопов’язані з ціннісними установками учня, формують його життєві компетентності, необхідні для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці.
1. Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами. Це вміння усно і письмово висловлювати й тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди (через слухання, говоріння, читання, письмо, застосування мультимедійних засобів). Здатність реагувати мовними засобами на повний спектр соціальних і культурних явищ – у навчанні, на роботі, вдома, у вільний час. Усвідомлення ролі ефективного спілкування.
2. Спілкування іноземними мовами. Уміння належно розуміти висловлене іноземною мовою, усно і письмово висловлювати і тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди (через слухання, говоріння, читання і письмо) у широкому діапазоні соціальних і культурних контекстів. Уміння посередницької діяльності та міжкультурного спілкування.
3. Математична грамотність. Уміння застосовувати математичні (числові та геометричні) методи для вирішення прикладних завдань у різних сферах діяльності. Здатність до розуміння і використання простих математичних моделей. Уміння будувати такі моделі для вирішення проблем.
4. Компетентності в природничих науках і технологіях. Наукове розуміння природи і сучасних технологій, а також здатність застосовувати його в практичній діяльності. Уміння застосовувати науковий метод, спостерігати, аналізувати, формулювати гіпотези, збирати дані, проводити експерименти, аналізувати результати.
5. Інформаційно-цифрова компетентність передбачає впевнене, а водночас критичне застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією на роботі, в публічному просторі та приватному спілкуванні. Інформаційна й медіа-грамотність, основи програмування, алгоритмічне мислення, роботи з базами даних, навички безпеки в Інтернеті та кібербезпеці. Розуміння етики роботи з інформацією (авторське право, інтелектуальна власність тощо).
6. Уміння навчатися впродовж життя. Здатність до пошуку та засвоєння нових знань, набуття нових вмінь і навичок, організації навчального процесу (власного і колективного), зокрема через ефективне керування ресурсами та інформаційними потоками, вміння визначати навчальні цілі та способи їх досягнення, вибудовувати свою навчальну траєкторію, оцінювати власні результати навчання, навчатися впродовж життя.
7. Соціальні і громадянські компетентності. Усі форми поведінки, які потрібні для ефективної та конструктивної участі у громадському житті, на роботі. Уміння працювати з іншими на результат, попереджати і розв’язувати конфлікти, досягати компромісів.
8. Підприємливість. Уміння генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя з метою підвищення як власного соціального статусу та добробуту, так і розвитку суспільства і держави. Здатність до підприємницького ризику.
9. Загальнокультурна грамотність. Здатність розуміти твори мистецтва, формувати власні мистецькі смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та почуття за допомогою мистецтва. Ця компетентність передбачає глибоке розуміння власної національної ідентичності як підґрунтя відкритого ставлення та поваги до розмаїття культурного вираження інших.
10. Екологічна грамотність і здорове життя. Уміння розумно та раціонально користуватися природними ресурсами в рамках сталого розвитку, усвідомлення ролі навколишнього середовища для життя і здоров’я людини, здатність і бажання дотримуватися здорового способу життя.
11. підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.
Усі перелічені компетентності однаково важливі й взаємопов’язані. Кожну з них учні набуватимуть послідовно, поступово під час вивчення різних предметів на всіх етапах освіти. Спільними для всіх компетентностей є такі вміння:
• уміння читати і розуміти прочитане;
• уміння висловлювати думку усно і письмово;
• критичне мислення;
• здатність логічно обґрунтовувати позицію;
• ініціативність;
• творчість;
• уміння вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення;
• уміння конструктивно керувати емоціями, застосовувати емоційний інтелект;
• здатність до співпраці в команді.
Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими над предметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.
Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:
 організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
 окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
 предмети за вибором;
 роботу в проектах;
 позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.
Основою такої моделі є Концепція Нової української школи.
Ключові компетентності – це ті якості, яких кожен потребує для особистої реалізації, розвитку, активної громадянської позиції, соціальної інклюзії та працевлаштування і які здатні забезпечити життєвий успіх молоді у суспільстві знань.
Розділ 3. Цілі та задачі освітнього процесу школи.
Перед школою поставлені такі цілі освітнього процесу:
• забезпечити засвоєння учнями обов’язкового мінімуму змісту початкової, основної, середньої (повної) загальної освіти на рівні вимог державного освітнього стандарту;
• гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів;
• створити основу для адаптації учнів до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм;
• формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності;
• забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров’я учнів.

Мета початкової, базової та профільної освіти
Відповідно до Державного стандарту, початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій. На початку 2020-2021 навчального року, задля забезпечення якісного виконання освітніх програм в умовах очного та/або дистанційного навчання, приділити більше уваги традиційному повторенню вивченого матеріалу за минулий рік, запровадити «коригуюче навчання».
Для цього може бути проведено діагностичні роботи (усні співбесіди) опитування в 2-11-х класах з основних навчальних предметів з метою визначення рівня засвоєння матеріалу учнями за попередній рік (здебільшого, за період карантину). Слід зазначити, що оцінки за такі діагностичні роботи не бажано виставляти до класного журналу, адже вони є орієнтиром для визначення рівня залишкових знань і вмінь. Відповідно до результатів, спланувати роботу (колективну або індивідуальну) щодо актуалізації окремих тем, систематизації знань та умінь, практичного їх закріплення тощо. Тривалість періоду такого навчання кожен вчитель визначає самостійно: попередньо планує з урахуванням досвіду організації дистанційного навчання в минулому році, вносить певні корективи до плану після проведення діагностичних робіт.
Під час календарно-тематичного планування у навчальних програмах і календарно-тематичних планах виділити ключові теми, на яких ґрунтується подальше опрацювання програмового матеріалу. Це дозволить без порушення системи програмових вимог ущільнювати, оптимізувати вивчення предмета, концентрувати увагу на відпрацюванні позицій, що мають забезпечити якісну самостійну роботу учнів в умовах дистанційного навчання.
Під час вибору на початку навчального року навчально-методичного комплексу для вивчення предмета передбачити можливості використання засобів та інструментарію дистанційного навчання в умовах очного навчання.
У зв’язку із світовим викликом щодо епідеміологічної ситуації, що має місце і в Україні, та необхідністю введення карантинних заходів задля запобігання поширенню вірусних хвороб, під час планування організаційних заходів, що забезпечують освітній процес, у тому числі і під час календарно-тематичного планування з предметів важливо врахувати можливість організації освітнього процесу в межах навчального року в умовах карантину. Для організації дистанційного навчання в цей період пропонуємо скористатися методичними рекомендаціями, поданими у листах МОН від 23.03.2020 № 1/9-173; від 16.04.2020 № 1/9-213; методичними рекомендаціями «Організація дистанційного навчання в школі» (авт. А. Лотоцька, А. Пасічник), розробленими за підтримки МОН (https://cutt.ly/MynTayc).
При організації освітнього процесу в карантинних умовах має забезпечуватись:
– соціальне дистанціювання;
– мінімізація переміщення здобувачів освіти та комунікація між ними в межах закладу освіти;
– дотримання нормативів наповнюваності класів та інших вимог законодавства про освіту.
Школа може організувати дистанційне навчання за допомогою: поєднання онлайн-занять через HUMAN, Zoom, Skype, Instagram, Google, Hangouts; заздалегідь записаних відеоуроків, презентацій від вчителів чи із зовнішніх освітніх ресурсів; ретельно підібраних завдань для самостійної роботи із подальшою перевіркою; використання безкоштовних вебсерверів та платформ, наприклад, Google, Classroom, Moodle, Microsoft Teams.
Надзвичайно важливим є чітка система організації навчання в школі з самостійним опрацюванням матеріалу (розклад, критерії оцінювання, узгодження кількості контрольних робіт (не більше 3 на тиждень), врахування вікових особливостей щодо виконання домашніх завдань). Домашні завдання мають бути посильними для самостійного виконання дітьми (мати чіткі поради та інструкції).
Організація освітнього процесу у 2020/2021 навчального році реалізуватиметься також із врахуванням результатів знакової події для української освіти: у грудні 2019 року оприлюднено Національний звіт за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018, у якому Україна брала участь вперше (режим доступу: http://testportal.gov.ua), який містить рекомендації щодо подальшого розвитку освіти в Україні в короткота довгостроковій перспективах. Окрім того, PISA не перевіряє, чи засвоїли учні зміст освітньої програми, а оцінює, наскільки учні здатні використовувати здобуті знання, уміння та навички в реальному житті. Кожне дослідження PISA має провідну компетентність: для PISA-2018 була читацька грамотність, для PISA-2021 стане математична, для PISA-2024 – природничо-наукова компетентність.
Відповідно до Державного стандарту середньої освіти ІІ та ІІІ ступенів цілі та задачі освітнього процесу обумовлені «моделлю випускника»:
– забезпечення засвоєння учнями обов’язкового мінімуму змісту основної, середньої загальної освіти на рівні вимого державного освітнього стандарту;
– гарантування наступності між початковою, середньою та старшою школою;
– створення основи для адаптації учнів до життя в соціумі, для усвідомленого вибору та засвоєння професійних освітніх програм;
– формування позитивної мотивації учнів до навчання;
– забезпечення здорового освітнього середовища, що сприятиме фізичному, психічному та соціальному здоров’ю учнів.
Метою базової та профільної освіти є розвиток компетентностей та наскрізних умінь особистості відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, адаптації в суспільстві та підготовка до свідомого вибору професії.
Перелік навчальних програм та очікувані результати навчання та компетентності учнів 1-4-х класів.


Інваріантний складник
1-3 класи Типова освітня програма для ЗЗСО під керівництвом Савченко О.Я. (усі предмети інваріантного складника типового навчального плану освіти) так Колегія МОН України від 22.02. 2018 року, наказ МОН України від 08.10.2019 р. №1272 2018
1-А, 2-В класи Освітня програма для 1-2-х класів початкової школи за педагогічною технологією “Росток”
так МОН України, Держслужба якості освіти України – лист від 24.05.2018 р. № 01-22/323 2018
2-Н (НВК №38) Інтегрована освітня система для початкової школи А.Д.Цимбалару так МОН України,
ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» – листи від 24.12.2019 р. № 22.1/12-Г-1203, № 22.1/12-Г-1201 2019
4 клас Навчальні програми для ЗНЗ 1-4 класи. Оновлено (усі предмети інваріантного складника типового навчального плану) так МОН України

Колегія МОН України 2015


2016 (оновлено)
Українська мова. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи
Інформатика. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 2–4 класів
Літературне читання. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 2–4 класи
Математика. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи
Мистецтво. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи
Музичне мистецтво. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи
Образотворче мистецтво. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи
Основи здоров’я. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи
Природознавство. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи
Трудове навчання. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи
Фізична культура. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи
Я у світі. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 3–4 класи

Варіативний складник
1-4 класи Хореографія так Лист МОНУ №1/11-787 від 18.03.2008 р 2008
Каліграфія так Лист МОНУ №14.1/12-Г-192 від 30.07.2012 р.
2012
Розвиток продуктивного мислення так Лист МОНУ №1/11-4277 від 11.09.2008 р.
2008
Логіка так Лист МОНУ від 25.07.2008 р. № 1/11-3478 2008

Кожна школа, згідно Закону України «Про освіту», має право на добровільний вибір програм та технологій навчання, які відповідають освітнім Державним стандартам. Тому Міністерство освіти і науки України, відповідно до Статей 2, 33, 53, 54 Закону України «Про освіту», враховуючи висновки експертиз та рішень Державної служби якості освіти (лист МОН України від 20.04.2018 р. № 1/9-254), надало можливість закладам загальної середньої освіти запроваджувати разом з типовими й інші Освітні програми, підтвердивши їх право на це та відповідність цих Освітніх програм Державному стандарту початкової освіти (лист МОНУ від 25.05.2018 №1/9-344).
У 1-3-х класах НУШ з 2018 р. освітній процес організовано за Типовою освітньою програмою для ЗЗСО за ред. Савченко О.Я..
Відповідно до заяв батьків учнів окремих класів у 2020/2021 н.р. освітній процес організовано за програмами, дозволеними до запровадження у закладах загальної середньої освіти, а саме:
– у 1-А та 2-В класах – за освітньою технологією «Росток» для початкової школи з рекомендованим навчальним планом (лист ДСЯО України від 24.05.2018 №01-22/323);
– у 2-Н класі (НВК №38) – за інтегрованою освітньою системою для початкової школи А.Д.Цимбалару (листи ДНУ «ІМЗО» від 24.12.2019 р. № 22.1/12-Г-1203, № 22.1/12-Г-1201).
Класоводи Чайко О.І. (1-А клас), Богатирчук Т.А. (2-В клас) та Лаврухіна Т.В. (2-Н клас) пройшли відповідні курси підвищення кваліфікації та мають сертифікати, що дозволяють забезпечити організацію освітнього процесу за авторськими програмами.
Мета базової та профільної школи
Відповідно до Державного стандарту середньої освіти ІІ та ІІІ ступенів цілі та задачі освітнього процесу обумовлені «моделлю випускника»:
– забезпечення засвоєння учнями обов’язкового мінімуму змісту основної, середньої загальної освіти на рівні вимого державного освітнього стандарту;
– гарантування наступності між початковою, середньою та старшою школою;
– створення основи для адаптації учнів до життя в соціумі, для усвідомленого вибору та засвоєння професійних освітніх програм;
– формування позитивної мотивації учнів до навчання;
– забезпечення здорового освітнього середовища, що сприятиме фізичному, психічному та соціальному здоров’ю учнів.
Метою базової та профільної освіти є розвиток компетентностей та наскрізних умінь особистості відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, адаптації в суспільстві та підготовка до свідомого вибору професії.
Перелік навчальних програм
для учнів закладів загальної середньої освіти ІІ та ІІІ ступенів
№ п/п Назва навчальної програми Рівень вивчення
Освітня галузь « Мови і літератури»
1. Українська мова Рівень стандарту «Затверджено Міністерством
освіти і науки України»
наказ МОН від 23.10.2017 № 1407
2. Українська мова Профільний рівень «Затверджено Міністерством
освіти і науки України»
наказ МОН від 23.10.2017 № 1407
8. Українська література Рівень стандарту «Затверджено Міністерством
освіти і науки України»
наказ МОН від 23.10.2017 № 1407
9. Українська література Профільний рівень «Затверджено Міністерством
освіти і науки України»
наказ МОН від 23.10.2017 № 1407
10. Зарубіжна література Рівень стандарту «Затверджено Міністерством
освіти і науки України»
наказ МОН від 23.10.2017 № 1407
11. Іноземні мови Рівень стандарту «Затверджено Міністерством
освіти і науки України»
наказ МОН від 23.10.2017 № 1407
12. Іноземні мови Профільний рівень «Затверджено Міністерством
освіти і науки України»
наказ МОН від 23.10.2017 № 1407
13. Історія України Рівень стандарту «Затверджено Міністерством освіти і науки України» наказ МОН від 23.10.2017 № 1407, до навчальних програм внесені зміни (наказ МОН від 21.02.2019 № 236)
43. Історія України Профільний рівень «Затверджено Міністерством освіти і науки України» наказ МОН від 23.10.2017 № 1407, до навчальних програм внесені зміни (наказ МОН від 21.02.2019 № 236)
46. Всесвітня історія Рівень стандарту «Затверджено Міністерством
освіти і науки України»
наказ МОН від 23.10.2017 № 1407
47. Всесвітня історія Профільний рівень «Затверджено Міністерством
освіти і науки України»
наказ МОН від 23.10.2017 № 1407
48. Громадянська освіта (інтегрований курс) Рівень стандарту «Затверджено Міністерством освіти і науки України» наказ МОН від 23.10.2017 № 1407
49. Правознавство Профільний рівень «Затверджено Міністерством
освіти і науки України»
наказ МОН від 23.10.2017 № 1407
50. Економіка Профільний рівень «Затверджено Міністерством
освіти і науки України»
наказ МОН від 23.10.2017 № 1407
51. Математика Профільний рівень «Затверджено Міністерством
освіти і науки України»
наказ МОН від 23.10.2017 № 1407.
52. Математика
(алгебра і початки аналізу та геометрія) Рівень стандарту «Затверджено Міністерством освіти і науки України»
наказ МОН від 23.10.2017 № 1407
53. Математика
(початок вивчення на поглибленому рівні з 8 класу) Профільний рівень «Затверджено Міністерством освіти і науки України»
наказ МОН від 23.10.2017 № 1407
54. Біологія і екологія Рівень стандарту «Затверджено Міністерством
освіти і науки України»
наказ МОН від 23.10.2017 № 1407

55. Географія Рівень стандарту «Затверджено Міністерством
освіти і науки України»
наказ МОН від 23.10.2017 № 1407
56. Фізика і астрономія (авторський колектив під керівництвом
Ляшенка О. І.) Рівень стандарту «Затверджено Міністерством освіти і науки України» наказ МОН від 24.11.2017 № 1539
57. Хімія Рівень стандарту «Затверджено Міністерством
освіти і науки Україні»
наказ МОН від 23.10.2017 № 1407
58. Інформатика Рівень стандарту «Затверджено Міністерством
освіти і науки України»
наказ МОН від 23.10.2017 № 1407
59. Мистецтво Рівень стандарту «Затверджено Міністерством освіти і науки України» наказ МОН від 23.10.2017 № 1407
60. Фізична культура Рівень стандарту «Затверджено Міністерством
освіти і науки України»
наказ МОН від 23.10.2017 № 1407
61. Захист України Рівень стандарту «Затверджено Міністерством
освіти і науки України»
наказ МОН від 23.10.2017 № 1407

Очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм для учнів закладів загальної середньої освіти ІІ та ІІІ ступенів (затверджені наказами МОН України (затверджені наказами МОН від 07.06.2017 № 804 та від 23.10.2017 № 1407).
Результати навчання повинні зробити внесок у формування ключових компетентностей учнів ІІ – ІІІ ступенів навчання:
№ з/п Ключові компетентності Компоненти
1 Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.
Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.
Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем
2 Спілкування іноземними мовами Уміння:здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування.
Ставлення:критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов.
Навчальні ресурси:підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.
3 Математична компетентність Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об’єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.
Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.
Навчальні ресурси: розв’язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації
4 Основні компетентності у природничих науках і технологіях Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.
Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях
Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу
5 Інформаційно-цифрова компетентність Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.
Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.
Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів
6 Уміння вчитися впродовж життя Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.
Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.
Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії
7 Ініціативність і підприємливість Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.
Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.
Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)
8 Соціальна і громадянська компетентності Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.
Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.
Навчальні ресурси: завдання соціального змісту
9 Обізнаність і самовираження у сфері культури Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).
Ставлення:культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.
Навчальні ресурси:математичні моделі в різних видах мистецтва
10 Екологічна грамотність і здорове життя Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.
Ставлення:усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.
Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя
Педагогічному колективу закладу освіти приділити значну увагу організації навчання через наскрізні лінії, які є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів, а також соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях:
Реалізація навчання за наскрізними лініями:
Напрямки Зміст
організація навчального середовища формування духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
окремі предмети • впровадження інтерактивних методів навчання з використанням компетентнісного підходу (урок-квест, кейс-урок, інтегрований урок, бінарний урок,);
• реалізація надпредметних,
міжкласових та загальношкільних освітніх проектів;
• систематичне проблемне навчання на основі ускладнених міжпредметних та надпредметних тем
предмет за вибором «Іноземна мова»
робота в проектах «Рівні можливості»
«Моральний вчинок»
«На шляху до Європи»
позакласна навчальна робота організаціятематичнихднів та тижнів, пізнавальніквести, флешмоби
робота гуртків • гурток з англійської мови;
• гурток з інформатики;
• гурток робототехніки;
• STEM- освіта
Наскрізна лінія Коротка характеристика
Екологічна безпека й сталий розвиток Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.
Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.
Громадянська відповідальність Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.
Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.
Здоров’я і безпека Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.
Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.
Підприємливість і фінансова грамотність Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).
Ця наскрізна лінія пов’язана з розв’язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

Розділ 4. Навчальний план та його обґрунтування.
Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №21 м. Житомира здійснює свою діяльність на підставі Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», реформи Нової української школи, постанов Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 №778 «Про затвердження Положення про загальноосвітній навчальний заклад», від 20.04.2011 №462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти»,від 14.01.2004 №24 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 №766, від 23.11.2011 р. № 1329 «Про затвердження державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти», з урахуванням вимог Концепції профільного навчання в старшій школі, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 11.09.2009 №854 «Про затвердження нової редакції Концепції профільного навчання у старшій школі», власного Статуту, що забезпечує одержання учнями загальної середньої освіти на рівні Державних стандартів.
За Статутом загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №21 м. Житомира –навчальний заклад, до складу якого входить 47 класів, налічує 1395 учнів; згідно зі Статутом школа забезпечує поглиблене вивчення української мови та літератури, англійської та іспанської мов, суспільних дисциплін.
Ураховуючи завершення 2019/2020 навчального року в умовах карантинних обмежень, на початку 2020/2021 навчального року провести вхідне оцінювання учнів із метою визначення рівня навчальних досягнень учнів за попередній рік та спланувати подальшу роботу із систематизації, узагальнення та закріплення навчального матеріалу, що вивчався учнями дистанційно. Існує значна ймовірність того, що, якщо учні не засвоїли або частково засвоїли одну або кілька тем, то з вивченням наступних вони відчуватимуть труднощі, які перешкоджатимуть усвідомленому опануванню програмового матеріалу під час навчання. Для цього радимо провести перевірочні (без бального оцінювання) роботи та самооцінювання за тією шкалою, яка вже знайома учням і застосовувалась раніше.
Одержані результати доцільно обговорити з учнями та їх батьками під час індивідуальних зустрічей, які було б добре провести на початку навчального року. Доречно скласти індивідуальний графік, відповідно до якого учні за потреби додатково консультуватимуться з учителем, виконуватимуть навчальні завдання та проєкти. Доцільно в цей період активно використовувати навчання у диференційованих за рівнем підготовленості групах, взаємонавчання у різнорівневих групах. Радимо користуватися записами уроків з української мови, математики, науки та мистецтва, знятими в межах проєкту «Всеукраїнська школа онлайн». Уроки в записі можна в будь-який час переглянути на YouTube-каналі МОН.
Задля активізації готовності учнів до сприймання нового, важливо в період повторення акценти зробити на формуванні способів дій, щоб учень був озброєний інструментами усвідомленого опанування певними поняттями, явищами, процесами, що в свою чергу має стати підґрунтям для успішного виконання практико-орієнтованих завдань, вирішення життєвих проблем.
Наголошуємо, що на початку навчального року бажано уникати елементів змагання, доцільно приділяти увагу згуртуванню учнівського колективу аби не створювати ситуацію колективної зневаги до окремих учнів та передумови булінгу.
Вважаємо за доцільне, рекомендувати підготуватись до роботи в умовах карантинних обмежень і у 2020/2021 навчальному році. Радимо в освітньому процесі використовувати цифрові платформи, які дають змогу реалізовувати авторські методичні задуми, створювати навчальні курси, гнучко розподіляючи контент між онлайн- та офлайн-частинами, диференціювати навчальні завдання, проводити онлайн уроки, оперативно надавати зворотний зв’язок, відстежувати навчальний поступ кожного учня, створювати та наповнювати портфоліо. Як показує досвід, учням і їхнім батькам значно легше навчатися дистанційно, коли контент із усіх навчальних предметів знаходиться на одній платформі. У ЗОШ №21 запроваджується єдина платформа HUMAN.
Рішення про використання в обов’язковому порядку цифрової платформи в освітньому процесі вирішує педагогічна рада, адже у такий спосіб школа має можливість адаптувати програму до технічних можливостей учнів і вчителів.
У 3-4 класах допускається застосування технології «перевернутий клас» (учитель надає навчальний матеріал для вивчення вдома, а на уроці проводить практичне підкріплення знань учнів), «ротація за станціями» (учні працюють у класі та за визначеним графіком проходять окремі станції: групова робота, самостійна робота за комп’ютером, спілкування з учителем тощо), «ротація за кімнатами» (учні працюють у класі та за визначеним графіком проходять окремі станції: групова робота, спілкування з учителем тощо, а для виконання самостійної роботи за комп’ютером переходять у комп’ютерний клас).
Навчальний день у 1-3 класах Нової української школи розпочинати ранковими зустрічами, метою яких є створення психологічно комфортної атмосфери в класному колективі та формування в учнів мотивації до навчальної діяльності. Практика проведення ранкових зустрічей, за рішенням закладу освіти, може бути поширена і в 4 класах. На ранкову зустріч бажано відводити перші 15-25 хвилин навчального дня, що регламентують під час розроблення розкладу дзвінків для 1-3 класів. Решту часу навчального дня необхідно розподілити між уроками та перервами відповідно до кількості годин навчального плану, що є академічними годинами, та тривалості уроків, визначеної у Законі України «Про загальну середню освіту».
Для кожного класу розклад дзвінків є гнучким і коригується вчителем з урахуванням особливостей учнів класу та дидактичної доцільності запланованої на день навчальної діяльності.
Особливості організації освітнього процесу в 3 класі
У 2020-2021 навчальному році заклади загальної середньої освіти продовжують впровадження концептуальних засад реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа». Пріоритетними залишаються завдання створення освітнього середовища для реалізації інтегративного підходу до компетентнісно орієнтованого навчання, забезпечення умов для взаємодії учасників освітнього процесу на засадах педагогіки партнерства та в умовах психологічної комфортності. Водночас необхідно враховувати, що учні 3 класу розпочинають другий цикл початкової освіти. Він передбачає інтегративно-предметну основу організації освітнього процесу зі зменшенням у ньому частки ігрових методів відносно проблемно-пошукових, дослідницьких та інших методів навчання. Ця особливість зумовлює певні організаційні зміни та вибір таких методик, які створюють для учня ситуацію самостійного вибору, вияву відповідальності й ініціативності, критичної оцінки й сміливості у прийнятті рішень, здатності в команді вирішувати проблеми. Відповідно основними видами діяльності учнів мають бути дослідницька, пошукова, творча тощо. Ігрову діяльність пропонується організовувати для проведення дидактичних, ділових ігор, ігор-стратегій тощо.
Задля збереження наступності з попереднім адаптаційно-ігровим циклом навчання рекомендовано навчальний день учнів 3 класів розпочинати ранковою зустріччю з дотриманням методики її проведення. Окрім психологічного налаштування учнів на роботу протягом дня доцільно ранкові зустрічі присвячувати введенню теми дня, тижня, окресленню певної навчальної проблеми, компетентнісно орієнтованого завдання, які необхідно виконати у процесі подальшої навчальної діяльності.
Варіативність організації освітнього процесу в 3 класі забезпечується двома типовими освітніми програмами, що відрізняються моделями інтеграції змісту освітніх галузей та його визначеністю/невизначеністю за роками навчання. Спільним для обох освітніх програм є підходи до організації освітнього процесу та оцінювання результатів навчання здобувачів освіти. Наголошуємо, що необхідно дотримуватись вимог статті 17 Закону України «Про повну загальну середню освіти» щодо права учнів на справедливе, неупереджене, об’єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне оцінювання результатів його навчання. Звертаємо увагу, що у третьому класі застосовується формувальне і підсумкове за рівнями навчальних досягнень оцінювання.
Формувальне оцінювання здійснюють з метою отримання інформації про досягнення учнів задля прийняття рішень про наступні кроки в навчанні як учителем, так і учнем. Ефективність формувального оцінювання забезпечується його безперервністю та партнерською взаємодією учасників освітнього процесу. Формувальне оцінювання ґрунтується на критеріях, що визначаються вчителем з поступовим залученням до цього процесу учнів для кожного виду роботи та виду навчальної діяльності. Враховуючи рівень сформованості уміння вчитися, навичок самооцінювання і взаємооцінювання, уміння визначати для себе певні завдання, робити вибір, пропонуємо залучати третьокласників до складання/коментування інструкцій завдань, опису способу його виконання, очікуваного результату (продукту) та характеристик, яким він має відповідати. Радимо спонукати учнів до аргументованого самооцінювання і взаємооцінювання з визначенням того, що дозволило досягти успіху, чи, що призвело до утруднень.
Формувальне оцінювання здійснюється шляхом:
постійного педагогічного спостереження учителя за навчальною та іншими видами діяльності учнів та коментарів самого учня, інших учнів, учителя;
застосування різних прийомів отримання зворотного зв’язку щодо сприйняття, розуміння, застосування учнями навчального матеріалу;
визначення динаміки нарощування якісних показників результатів навчання у поточній навчальній діяльності;
поточного аналізу змістового накопичення учнівського портфоліо;
самооцінювання та взаємооцінювання результатів навчання учнів;
співбесід із батьками учнів задля врахування їх думки щодо особистісного розвитку та соціалізації тощо.
Оцінювання особистих досягнень учня відбувається вербально відповідно до шкали оцінювання у свідоцтві досягнень:
має значні успіхи;
демонструє помітний прогрес;
досягає результату з допомогою вчителя;
потребує значної уваги і допомоги.
Вербальні оцінки особистісних досягнень фіксуються двічі на рік у свідоцтві досягнень, зокрема у грудні та травні. Прогрес учня протягом року відслідковується за щоденниками педагогічних спостережень та учнівським портфоліо, результатами діагностичних робіт, що мають містити компетентнісно орієнтовані завдання. Діагностувальні роботи можуть бути усними чи письмовими, у формі тестових завдань чи комбіновані, можуть передбачати практичну роботу тощо. Форму роботи, зміст завдань, спосіб зворотного зв’язку учитель обирає самостійно з урахуванням особливостей учнів класу. Обсяг діагностувальних робіт визначають з розрахунку прогнозованого часу на виконання окремих завдань учнями, з урахуванням їхньої готовності до виконання того чи іншого завдання. У 3 класі тривалість виконання діагностувальної роботи не повинна перевищувати 35 хв (із 40 хв уроку 5 хв інструктаж, 35 хв – виконання роботи).
Протягом навчального дня рекомендовано проводити не більше 1 діагностувальної роботи. З метою уникнення збігів часу проведення діагностувальних робіт терміни необхідно враховувати і узгоджувати під час календарно-тематичного планування.
Ураховуючи можливість коригування термінів виконання календарно-тематичного плану і 20 % резервного часу програми, дата проведення діагностувальної роботи може бути змінена на підставі аналізу результатів спостережень у процесі формувального оцінювання. Результати діагностувальних робіт зберігаються у портфоліо учня і не фіксуються у класному журналі.
Оцінювання навчальних досягнень відбувається вербально за рівнями: високий, достатній, середній, початковий. Звертаємо увагу, що оцінюються вміння, які є обов’язковими результатами навчання, визначеними за кожною освітньою галуззю.
Оцінювання результатів навчання здійснюється наприкінці вивчення теми, кількох тем або логічно завершеної частини змісту навчальної програми предмета вивчення.
У 3 класі до журналу записуються лише результати завершального (підсумкового) оцінювання за кожен семестр.
Річне оцінювання здійснюється на підставі результатів оцінювання за останній семестр.
Результати навчання зазначаються на відповідних сторінках навчальних предметів, використовуючи такі позначення:
П – початковий рівень;
С – середній рівень;
Д – достатній рівень;
В – високий рівень.
У свідоцтві досягнень рівні сформованості вмінь, які є обов’язковими результатами навчання, визначеними за кожною освітньою галуззю, фіксуються в кінці навчального року. Свідоцтво досягнень вкладається в особову справу учня.

Особливості реалізації типової освітньої програми, розробленої під керівництвом Савченко О. Я., в 3 класі
Мовно-літературна освітня галузь
Українська мова
За типовою освітньою програмою, створеною колективом під керівництвом О. Я. Савченко, мовно-літературна освітня галузь у 3 класі реалізується через окремі предмети «Українська мова» і «Літературне читання». Відведені у типовому навчальному плані на цю галузь 7 навчальних годин рекомендуємо розподілити порівну на кожен предмет, по 3,5 години. Під час складання розкладу радимо впродовж тижня планувати три уроки української мови і три уроки читання. Сьомий урок на одному тижні присвячувати розвитку мовлення, а на іншому – позакласному читанню.
Уроки української мови у 3 класі необхідно спрямовувати на реалізацію таких завдань: виховання в учнів позитивного емоційно-ціннісного ставлення до української мови, формування пізнавального інтересу до рідного слова, прагнення вдосконалювати своє мовлення; розвиток зв’язного мовлення, уяви, пізнавальних здібностей, логічного, критичного та образного мислення школярів; формування повноцінної навички письма, вміння брати участь у діалозі, створювати короткі усні й письмові монологічні висловлення; дослідження мовних одиниць і явищ з метою опанування початкових лінгвістичних знань і норм української мови; залучення молодших школярів до практичного застосування умінь з різних видів мовленнєвої діяльності в навчальних і життєвих ситуаціях.
Зміст та очікувані результати початкового курсу української мови визначено за такими змістовими лініями: «Взаємодіємо усно», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовні явища».
Змістова лінія «Взаємодіємо усно» спрямована на формування в молодших школярів умінь сприймати, аналізувати, інтерпретувати й оцінювати усну інформацію та використовувати її в різних комунікативних ситуаціях; спілкуватися усно з іншими людьми в діалогічній і монологічній формах заради досягнення певних життєвих цілей.
Змістова лінія «Взаємодіємо письмово» спрямована на формування в молодших школярів повноцінної навички письма, умінь висловлювати свої думки, почуття, ставлення та взаємодіяти з іншими людьми в письмовій формі, виявляти себе в різних видах мовленнєво-творчої діяльності (написання розповідей і міркувань на задану тему, за поданими запитаннями, про враження, вподобання, мрії, бажання; написання художніх і науково-популярних описів; написання переказів за поданими запитаннями, завдання на складання і запис речень за малюнком, про побачене чи почуте; добір і запис заголовків до тексту; відновлення деформованих речень і текстів; удосконалення текстів з невиправданими повторами тих самих слів; складання і запис письмових повідомлень: записок, смс-повідомлень, листів, вітальних листівок та ін.).
Змістова лінія «Досліджуємо медіа» спрямована на формування в учнів умінь аналізувати, інтерпретувати, критично оцінювати інформацію в медіатекстах та використовувати її для збагачення власного досвіду, створювати прості медіапродукти.
Змістова лінія «Досліджуємо мовні явища» спрямована на дослідження учнями мовних одиниць і явищ з метою опанування початкових лінгвістичних знань, норм літературної вимови та правил українського правопису, формування в молодших школярів умінь послуговуватися українською мовою в усіх сферах життя.
Реалізація зазначених змістових ліній початкового курсу мовнолітературної освіти має здійснюватися комплексно. Завдання, дібрані на кожний урок, мають утворювати цілісну систему, спрямовану на формування умінь вільно володіти українською мовою і вміло використовувати її для вирішення життєво важливих завдань.
Літературне читання
Розвиток особистості молодшого школяра засобами різних видів читацької діяльності; формування читацької, комунікативної та інших ключових компетентностей; збагачення емоційно-ціннісного, естетичного, соціального та пізнавального досвіду; розвиток образного, критичного і логічного мислення та літературно-творчих здібностей; формування готовності до вивчення української та зарубіжної літератури в закладі освіти ІІ ступеня забезпечують уроки «Літературного читання».
Завданнями вивчення навчального предмета «Літературне читання» у 3 класі є:
– ознайомлення учнів з дитячою літературою різної тематики і жанрів;
– формування в учнів повноцінної навички читання як універсального інструменту функціональної грамотності;
– розвиток інтересу і здатності до самостійної читацької діяльності для задоволення різних потреб читача;
– формування умінь опрацьовувати художні, науково-художні тексти;
– оволодіння прийомами структурно-смислового і образного аналізу текстів різних видів;
– розвиток образного, критичного, логічного мислення та мовлення;
– формування умінь самостійної роботи з різними видами і джерелами інформації;
– формування прийомів роботи з дитячою книжкою, періодичною, довідковою літературою;
– формування вмінь безпечного і критичного використання медіапродукції, здатності створювати медіапродукти і спілкуватися за допомогою медіазасобів;
– розвиток уяви і здатності виявляти себе у різних видах літературно-творчої діяльності.
У програмі навчального предмета «Літературне читання» визначено такі змістові лінії:
– «Пізнаємо простір дитячого читання»;
– «Розвиваємо навичку читання, оволодіваємо прийомами розуміння прочитаного»;
– «Взаємодіємо усно за змістом прослуханого»;
– «Досліджуємо і взаємодіємо з текстами різних видів»;
– «Оволодіваємо прийомами роботи з дитячою книжкою»;
– «Досліджуємо і взаємодіємо з медіапродукцією»;
– «Перетворюємо та інсценізуємо прочитане; створюємо власні тексти».
Реалізація змістових ліній програми з літературного читання здійснюється у процесі особистісно зорієнтованої розвивальної читацької і комунікативної діяльності учнів. Враховуючи потреби та інтереси молодших школярів у пізнанні світу людей, природи, самопізнанні, залучаючи їх до вдумливого читання найкращих дитячих книжок, текстів, різних видів учитель виховує україномовну особистість, компетентного, критично мислячого читача, який розуміє цінність книги, відчуває красу рідного слова, збагачує свій читацький, мовленнєвий і пізнавальний досвід.
Математична освітня галузь
Зміст та очікувані результати навчання математики визначено за такими змістовими лініями:
– «Числа, дії з числами. Величини»,
– «Геометричні фігури»,
– «Вирази, рівності, нерівності»,
– «Робота з даними»,
– «Математичні задачі і дослідження».
Змістова лінія «Числа, дії з числами. Величини» охоплює вивчення у 3 класі питань утворення чисел у межах 1000, їх послідовності, читання та запису; формування уміння визначати одноцифрові, двоцифрові та трицифрові числа та число 1000; формування навичок порівняння чисел у межах 1000, виконання арифметичних дій додавання і віднімання у межах 1000; засвоєння таблиці множення і ділення, ознайомлення з позатабличними випадками усного множення і ділення; опанування досвідом вимірювання величин; ознайомлення з прийомами оперування величинами; вироблення досвіду застосування набутих умінь і навичок у різних життєвих ситуаціях.
До ключових умінь з математики, якими мають оволодіти у 3 класі, відносять уміння ділити з остачею та виконувати перевірку ділення з остачею. Зазначимо, що ділення з остачею є підґрунтям до оволодіння учнями прийомом письмового ділення. Тому діти мають вправлятися в діленні з остачею упродовж вивчення всієї теми «Позатабличне множення та ділення: усні прийоми».
Особливістю формування прийомів позатабличного множення та ділення в учнів 3 класів є те, що спочатку вводяться правила, що є теоретичною основою цих прийомів обчислення, а потім — діти знайомляться з відповідним прийомом.
Діти мають знати і застосувати у обчисленнях правила знаходження частини від числа та числа за величиною його частини. Ця тема є підґрунтям для вивчення звичайних дробів в 4-му та 5-му класі.
Реалізація змістової лінії «Вирази, рівності, нерівності» у 3-му класі передбачає розширення алгебраїчного змісту програми введенням рівнянь та нерівності зі змінною.

Для відкриття всього документу натисніть ОП-2020-21 (1)

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

error: Content is protected !!